1. Словник української мови в 11 томах

понехтуваний

ПОНЕ́ХТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поне́хтувати.

Класові почуття українського робітництва й біднішого селянства, понехтувані бундючними «універсалами» УНР.., були природні, глибокі й могутні (Літ. Укр., 1.VIII 1969, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понехтуваний — поне́хтуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понехтуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понехтувати. || понехтувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понехтуваний — ПОНЕ́ХТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поне́хтувати. Людські почуття і бажання понехтувані. Словник української мови у 20 томах