1. Словник української мови в 11 томах

понехаяти

ПОНЕХА́ЯТИ і ПОНЕХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Занехаяти.

[Капрал:] Ні, не хочеш покинути Мужицького сина, Ти не хочеш!..лиш ти одна, Бо всі понехали!.. (Федьк., І, 1960, 288);

Тоді, як я жила вже у вуйків, понехала музику, науку чужої мови і літератури (У. Кравч., Вибр., 1958, 356).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понехаяти — понеха́яти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. понехаяти — і понехати, -аю, -аєш, док., перех., діал. Занехаяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понехаяти — ПОНЕХА́ЯТИ і ПОНЕХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, діал. Занехаяти, занедбати (про багатьох або велику кількість чогось). Новітний послаб і понехав роботу (І. Франко); [Капрал:] Ні, не хочеш покинути Мужицького сина, Ти не хочеш! .. Словник української мови у 20 томах
  4. понехаяти — ЗАНЕДБА́ТИ (перестати дбати, піклуватися про когось, щось), ЗАПУСТИ́ТИ, ЗАНЕХА́ЯТИ (ЗАНЕХА́ТИ діал.), ПОНЕХА́ЯТИ (ПОНЕХА́ТИ) діал., ЗАГИ́РИТИ діал. — Недок.: зане́дбувати, запуска́ти, занеха́ювати. — Ледащиця, та й годі!.. Словник синонімів української мови
  5. понехаяти — Понехаяти, -хаю, -єш гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте. Гол. II. 224. Словник української мови Грінченка