1. Словник української мови в 11 томах

поникло

ПОНИ́КЛО. Присл. до пони́клий 4.

Жінка навіть не ворухнулась на ці слова. Вона їх і не чула. Сиділа поникло (Головко, II, 1957, 504).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поникло — пони́кло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поникло — Присл. до пониклий 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поникло — ПОНИ́КЛО. Присл. до пони́клий 4. Жінка навіть не ворухнулась на ці слова. Вона їх і не чула. Сиділа поникло (А. Головко). Словник української мови у 20 томах