1. Словник української мови в 11 томах

поникнути

ПОНИ́КНУТИ див. поника́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поникнути — пони́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поникнути — див. поникати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поникнути — ПОНИ́КНУТИ див. поника́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. поникнути — ВИ́ЛЯГТИ (про траву, злакові тощо — нахилитися стеблами до землі під впливом своєї ваги, дощу, вітру та ін.), ПОЛЯГТИ́, ПОНИ́КНУТИ. — Недок.: виляга́ти, поляга́ти, поника́ти. Вилягли в полі хліба, хліборобства гине надія (М. Словник синонімів української мови
  5. поникнути — Поникнути см. поникати. Словник української мови Грінченка