поникнути
ПОНИ́КНУТИ див. поника́ти².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поникнути — пони́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поникнути — див. поникати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поникнути — ВИ́ЛЯГТИ (про траву, злакові тощо — нахилитися стеблами до землі під впливом своєї ваги, дощу, вітру та ін.), ПОЛЯГТИ́, ПОНИ́КНУТИ. — Недок.: виляга́ти, поляга́ти, поника́ти. Вилягли в полі хліба, хліборобства гине надія (М. Словник синонімів української мови
- поникнути — ПОНИ́КНУТИ див. поника́ти². Словник української мови в 11 томах
- поникнути — Поникнути см. поникати. Словник української мови Грінченка