1. Словник української мови в 11 томах

поноситися

ПОНОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док.

1. тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь).

Пройшло років зо два, зо три, наряди поносилися, тіло спало… (Мирний, IV, 1955, 31).

2. перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поноситися — поноси́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поноситися — -ошуся, -осишся, док. 1》 тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь). 2》 перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поноситися — ПОНОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док. 1. тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь). Пройшло років зо два, зо три, наряди поносилися, тіло спало... (Панас Мирний). 2. перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час. Словник української мови у 20 томах
  4. поноситися — Поноситися, -шуся, -сишся гл. Износиться. Словник української мови Грінченка