поносний
ПОНО́СНИЙ, а, е. Прикм. до поно́с.
Хоч у грудних дітей треба побоюватися насамперед поносних захворювань, все ж не можна не звернути уваги і на запори, які зустрічаються нерідко у дітей цього віку (Хвор. дит. віку, 1955, 115).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поносний — поно́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- поносний — -а, -е. Прикм. до понос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поносний — ПОНО́СНИЙ, а, е. Прикм. до поно́с. Хоч у грудних дітей треба побоюватися насамперед поносних захворювань, все ж не можна не звернути уваги і на запори, які зустрічаються нерідко у дітей цього віку (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах