понтонний
ПОНТО́ННИЙ, а, е. Прикм. до понто́н.
Силантьєв і підстаркуватий вахтовий з понтонної команди рефулера, обережно посуваючи вперед то одну, то другу ногу, почали спускатися (Донч., II, 1956, 80);
Дніпро котив важкі сірі хвилі, понтонний міст піднімався й опускався під ногами (Ю. Янов., І, 1954, 301);
— Ви маєте понтонні засоби? (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 88).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понтонний — понто́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- понтонний — -а, -е. Прикм. до понтон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понтонний — ПОНТО́ННИЙ, а, е. Прикм. до понто́н. Силантьєв і підстаркуватий вахтовий з понтонної команди рефулера, обережно посуваючи вперед то одну, то другу ногу, почали спускатися (О. Словник української мови у 20 томах
- понтонний — понто́нний той, що належить до понтона; п. міст – наплавний міст, плавучими опорами якого є понтони; ¤ п. парк – а) сукупність понтонного майна, що належить даній армії або військовому з’єднанню; б) спеціальна військова частина, яка влаштовує переправу через ріки, наводить П. мости тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- понтонний — Понто́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)