1. Словник української мови в 11 томах

пообламуваний

ПООБЛА́МУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообла́мувати¹;

// пообла́мувано, безос. присудк. сл.

Вона зовсім близько бачить руки з товстими короткими пальцями, на яких і нігті пообламувано (Гончар, Тронка, 1963, 269).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообламуваний — пообла́муваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пообламуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пообламувати I. || пообламувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообламуваний — ПООБЛА́МУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообла́мувати¹. Гіляки, пообламувані бурею, перекрили вуличку (з газ.); // пообла́мувано, безос. пред. Вона зовсім близько бачить руки [вусатого Куцевола] з товстими короткими пальцями, на яких і нігті пообламувано (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах