пообламувати
ПООБЛА́МУВАТИ¹, ую, уєш, док., перех. Обламати багато чого-небудь, у багатьох місцях.
Бач, як вишні хлопці пообламували (Сл. Гр.);
Як визріє було восени кукурудза, пообламують качани (Вишня, II, 1956, 80).
ПООБЛА́МУВАТИ², ую, уєш і ПООБЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, док.. перех. Обломити багато чого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пообламувати — пообла́мувати 1 дієслово доконаного виду обламати багато чогось, в багатьох місцях пообла́мувати 2 дієслово доконаного виду обломити, зламати багато чогось Орфографічний словник української мови
- пообламувати — I -ую, -уєш, док., перех. Обламати багато чого-небудь, у багатьох місцях. II -ую, -уєш і пообломлювати, -юю, -юєш, док., перех. Обломити багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пообламувати — ПООБЛА́МУВАТИ¹, ую, уєш, док., що. Обламати багато чого-небудь, у багатьох місцях. Бач, як вишні хлопці пообламували (Сл. Б. Грінченка); Як визріє було восени кукурудза, пообламують качани (Остап Вишня). ПООБЛА́МУВАТИ², ую, уєш і ПООБЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Обломити багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- пообламувати — Пообла́мувати, -ла́мую, -ла́муєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пообламувати — Пообламувати, -мую, -єш гл. Обломить (во множествѣ). Бач, як вишні хлопці пообламували. Хоч би вже рвали та не ламали. Богодух. у. Словник української мови Грінченка