пообламувати

ПООБЛА́МУВАТИ¹, ую, уєш, док., перех. Обламати багато чого-небудь, у багатьох місцях.

Бач, як вишні хлопці пообламували (Сл. Гр.);

Як визріє було восени кукурудза, пообламують качани (Вишня, II, 1956, 80).

ПООБЛА́МУВАТИ², ую, уєш і ПООБЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, док.. перех. Обломити багато чого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообламувати — пообла́мувати 1 дієслово доконаного виду обламати багато чогось, в багатьох місцях пообла́мувати 2 дієслово доконаного виду обломити, зламати багато чогось Орфографічний словник української мови
  2. пообламувати — I -ую, -уєш, док., перех. Обламати багато чого-небудь, у багатьох місцях. II -ую, -уєш і пообломлювати, -юю, -юєш, док., перех. Обломити багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообламувати — ПООБЛА́МУВАТИ¹, ую, уєш, док., що. Обламати багато чого-небудь, у багатьох місцях. Бач, як вишні хлопці пообламували (Сл. Б. Грінченка); Як визріє було восени кукурудза, пообламують качани (Остап Вишня). ПООБЛА́МУВАТИ², ую, уєш і ПООБЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Обломити багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. пообламувати — Пообла́мувати, -ла́мую, -ла́муєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пообламувати — Пообламувати, -мую, -єш гл. Обломить (во множествѣ). Бач, як вишні хлопці пообламували. Хоч би вже рвали та не ламали. Богодух. у. Словник української мови Грінченка