1. Словник української мови в 11 томах

попарити

ПОПА́РИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Піддати що-небудь дії пари, окропу з метою розм’якшення, очищення і т. ін.

[Степан:] Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був!.. (Кроп., II, 1958, 69);

[Мати:] Ось деревій, — ви ж гладишки попарити хотіли? (Л. Укр., III, 1952, 234);

Кипів уже казан води, щоб забиту штуку [свиню] попарити, поки ще тепла (Вільде, Сестри.., 1958, 19).

2. Прогріти парою, теплом.

Ой їдьте ж ви у ліс по шипшину, Да затопимо медяную баню, Да попаримо челядочку Домну (Чуб., V, 1874, 704);

— Якось я захворів і ліг на піч попарити поясницю… (Чорн., Потік.., 1956. 20).

3. обпекти парою або окропом шкіру;

// безос.

Йому попарило руки й ноги (Фр., IV, 1950, 209).

4. перен., розм. Побити різками, нагаями і т. ін.

Та хоч би й попарили, аби б тут, щоб тільки у село не водили, щоб стида меж своїми не було (Кв.-Осн., II,1956, 279);

— Попарили [Марка] нагаями та й гайда додому під калавуром [караулом] … Та я б такому бунтареві… (Коцюб., II, 1955, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попарити — попа́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попарити — див. побити Словник синонімів Вусика
  3. попарити — -рю, -риш, док., перех. 1》 Піддати що-небудь дії пари, окропу з метою розм'якшення, очищення і т. ін. 2》 Прогріти парою, теплом. 3》 Обпекти парою або окропом шкіру. || безос. 4》 перен., розм. Побити різками, нагаями і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попарити — ПОПА́РИТИ, рю, риш, док., кого – що. 1. Піддати що-небудь дії пари, окропу з метою розм'якшення, очищення і т. ін. [Степан:] Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  5. попарити — ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ (ОПА́РИТИ рідше), ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ (ОШПА́РИТИ) розм., ПРОШПА́РИТИ рідше, СПА́РИТИ рідше; ЗВАРИ́ТИ рідше (тільки про частини тіла). — Недок. Словник синонімів української мови
  6. попарити — Попарити, -рю, -риш гл. 1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі. Грин. І. 243. 2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Грин. III. 674. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками). Мир. ХРВ. 268. Словник української мови Грінченка