поперемінно
ПОПЕРЕМІ́ННО. Присл. до поперемі́нний.
З церкви доносився поперемінно то слабий, тремтячий тенор панотця, то верескливий та пискливий хор сільських школярів (Фр., II, 1950, 365);
— Будемо нести поперемінно, одній тут забагато! — сказала я і швиденько пішла вперед (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 176).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поперемінно — поперемі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- поперемінно — Присл. до поперемінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поперемінно — ПОПЕРЕМІ́ННО. Присл. до поперемі́нний. З церкви доносився поперемінно то слабий, тремтячий тенор панотця, то верескливий та пискливий хор сільських школярів (І. Франко); – Будемо нести поперемінно, одній тут забагато! – сказала я і швиденько пішла вперед (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
- поперемінно — НАВПЕРЕМІ́ННО (чергуючись, змінюючи один одного або замінюючи одне одним), НАВПЕРЕМІ́НУ (НАПЕРЕМІ́НУ) рідше, ПОПЕРЕМІ́ННО, ПО ЧЕ́РЗІ, НАВПЕРЕМІ́Н розм., НАПЕРЕМІ́НКУ (НАВПЕРЕМІ́НКУ) розм., НАВПЕРЕМІ́НКИ розм. Словник синонімів української мови