поперечка
ПОПЕРЕ́ЧКА, и, ж. Поперечно прикріплений між двома опорами брус, дошка, палиця і т. ін.
Почепили [баби] на поперечці поміж двох стовпів тракторне колесо замість дзвона (Гуц., З горіха.., 1967, 133);
Тимофій уміло починає витесувати.. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (Стельмах, II, 1962, 34).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поперечка — попере́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- поперечка — див. перекладина Словник синонімів Вусика
- поперечка — -и, ж. Поперечно прикріплений між двома опорами брус, дошка, палиця і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поперечка — ПОПЕРЕ́ЧКА, и, ж. Поперечно прикріплений між двома опорами брус, дошка, палиця і т. ін. Почепили [баби] на поперечці поміж двох стовпів тракторне колесо замість дзвона (Є. Гуцало); Тимофій уміло починає витесувати .. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- поперечка — ПЕРЕКЛА́ДИНА (горизонтально підвішена, закріплена дошка, жердина тощо), ПОПЕРЕ́ЧКА, ПОПЕРЕ́ЧИНА, ПЕРЕКЛА́ДКА, ПОПЕРЕ́ЧНИК рідше, ПЕРЕ́ЧКА рідше; БА́НТИНА, БА́НТА (перев. між кроквами); ОБНІ́ЖОК (стола, стільця); ПЕРЕХРЕСТЯ, ПЕРЕБО́ЇНА діал. (у хресті). Словник синонімів української мови
- поперечка — Попере́чка, -чки, -чці; -ре́чки, -ре́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поперечка — Горизонтальний елемент металевої огорожі. Архітектура і монументальне мистецтво
- поперечка — Попере́чка, -ки ж. 1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ. Сумск. у. 2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ. Сумск. у. 3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка. Словник української мови Грінченка