поперечка

ПЕРЕКЛА́ДИНА (горизонтально підвішена, закріплена дошка, жердина тощо), ПОПЕРЕ́ЧКА, ПОПЕРЕ́ЧИНА, ПЕРЕКЛА́ДКА, ПОПЕРЕ́ЧНИК рідше, ПЕРЕ́ЧКА рідше; БА́НТИНА, БА́НТА (перев. між кроквами); ОБНІ́ЖОК (стола, стільця); ПЕРЕХРЕСТЯ, ПЕРЕБО́ЇНА діал. (у хресті). Серед його (куреня) стояли дві чорні задимлені сохи з розсішками з бантиною зверху. На цій перекладині висіли казани (І. Нечуй-Левицький); Тимофій уміло починає витесувати.. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (М. Стельмах); Зверху, впоперек верхньої діжки без дна, було приладнано поперечину з перекинутим через неї мотузком (З. Тулуб); Василь.. мазнув крейдою пальці і раптом опинився на турніку. Ще мить, і він сковзнув головою вниз, лише ногами тримаючись за перекладку (О. Донченко); Перечка у стільці (Словник Б. Грінченка); Оголені крокви, сухі бантини бралися вогнем, аж іскри сипались (Л. Юхвід); Воробці прилітали до хреста, сідали на поперечній перебоїні (Словник Б. Грінченка). — Пор. жерди́на, ти́чка, 1. щабе́ль.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поперечка — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  2. поперечка — Попере́чка, -чки, -чці; -ре́чки, -ре́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. поперечка — попере́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. поперечка — ПОПЕРЕ́ЧКА, и, ж. Поперечно прикріплений між двома опорами брус, дошка, палиця і т. ін. Почепили [баби] на поперечці поміж двох стовпів тракторне колесо замість дзвона (Є. Гуцало); Тимофій уміло починає витесувати .. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. поперечка — ПОПЕРЕ́ЧКА, и, ж. Поперечно прикріплений між двома опорами брус, дошка, палиця і т. ін. Почепили [баби] на поперечці поміж двох стовпів тракторне колесо замість дзвона (Гуц., З горіха.., 1967, 133); Тимофій уміло починає витесувати.. Словник української мови в 11 томах
  6. поперечка — Попере́чка, -ки ж. 1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ. Сумск. у. 2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ. Сумск. у. 3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка. Словник української мови Грінченка
  7. поперечка — -и, ж. Поперечно прикріплений між двома опорами брус, дошка, палиця і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. поперечка — Горизонтальний елемент металевої огорожі. Архітектура і монументальне мистецтво