1. Словник української мови в 11 томах

попитатися

ПОПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Те саме, що попита́ти¹.

— Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна (Кв.-Осн., II, 1956, 401);

— Посидьте в нас, послухайте, що ми знаємо та й попитайтеся, коли хочете.. — Демид почав питатися школярів (Гр., II, 1963, 74);

Хоче юнак покупатись, Так згадав запрети [заборони] нені.. Мусить вродник [вродливець] в кого-небудь Попитатися поради (Щог., Поезії, 1958, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попитатися — попита́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попитатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Те саме, що попитати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попитатися — ПОПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Те саме, що попита́ти¹. – Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна (Г. Квітка-Основ'яненко); – Посидьте в нас, послухайте, що ми знаємо та й попитайтеся, коли хочете .. Словник української мови у 20 томах
  4. попитатися — Попита́тися, -та́юся, -єшся гл. = попитати. Нехай я попитаюся в неї, чи вона думає приходити, чи може вже не схоче. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка