1. Словник української мови в 11 томах

поплюватися

ПОПЛЮВА́ТИСЯ, ю́ся, ює́шся, док., розм.

1. Те саме, що поплюва́ти.

2.Плюнути на кого-небудь, у чий-небудь бік на знак огиди або зневаги.

— Ну й що ж далі? — не терпиться слухачам. — Та що ж далі? Наплювались люди. Попа відпустили, — як кіт шкідливий дряпонув до своєї матушки (Збан., Єдина, 1959, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплюватися — поплюва́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поплюватися — -юся, -юєшся, док., розм. 1》 Те саме, що поплювати. 2》 Плюнути на кого-небудь, у чий-небудь бік на знак огиди або зневаги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплюватися — ПОПЛЮВА́ТИСЯ, ю́ся, ює́шся, док., розм. 1. Те саме, що поплюва́ти. 2. Плюнути на кого-небудь, у чий-небудь бік на знак огиди або зневаги. – Ну й що ж далі? – не терпиться слухачам. – Та що ж далі? Наплювались люди. Попа відпустили, – як кіт шкідливий дряпонув до своєї матушки (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах