1. Словник української мови в 11 томах

поповзки

ПО́ПОВЗКИ, присл., рідко. Те саме, що по́повзом.

[Керім:] Ш-ш… Отуди пурхнув. Убік куреня. Падай! (Знову падають. Потім поповзки зникають) (Баш, П’єси, 1958, 199).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поповзки — по́повзки прислівник поповзом незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. поповзки — присл., рідко. Те саме, що поповзом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поповзки — ПО́ПОВЗКИ, присл., рідко. Те саме, що по́повзом. [Керім:] Ш-ш... Отуди пурхнув. Убік куреня. Падай! (Знову падають. Потім поповзки зникають) (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  4. поповзки — ПО́ПОВЗОМ (повзучи), ПЛА́ЗОМ, ПОВЗКОМ розм., ПО́ПОВЗКИ розм. Од жаху в його випирало очі, коли він поповзом в одній сорочці.. повз Прокопа поліз (Т. Осьмачка); Пригинаючись, а де й плазом я хоробро подався далі (О. Донченко); Олега обійшли з усіх боків. Словник синонімів української мови