поповзом
ПО́ПОВЗОМ, присл. Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи.
Він став навкарачки і поповзом, щоб його не помітили крізь вивалені вікна, обережно поплазував до заднього ходу — на голосіївську сторону: там можна прохопитися ярком на вулицю (Смолич, Мир.., 1958, 236);
*Образно. Йому нелегко. Чутливий, багатий душею. В нього є мрія, романтика. А скільки таких, що живуть, аби жити, поповзом… (Жур., Вечір.., 1958, 172);
Для підземних жителів і працівників [підпільної друкарні] зник розподіл доби на день і ніч, а з тим вони втратили і саме відчуття часу. Хвилини то тяглись якось «поповзом», то, навпаки, ціла доба пролітала в швидкій праці, неначе одна година (Смолич, V, 1959, 385);
// Повільно тягнучись по якійсь поверхні.
Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- поповзом — по́повзом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- поповзом — ПОПОВЗКИ, пр., плазом, по-пластунськи, посувом, (навкарячки) рачки; П. дуже поволі. Словник синонімів Караванського
- поповзом — присл. Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи. || Повільно тягнучись по якійсь поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поповзом — ПО́ПОВЗОМ, присл. Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи. Він став навкарачки і поповзом, щоб його не помітили крізь вивалені вікна, обережно поплазував до заднього ходу – на голосіївську сторону: там можна прохопитися ярком на вулицю (Ю. Словник української мови у 20 томах
- поповзом — ПО́ПОВЗОМ (повзучи), ПЛА́ЗОМ, ПОВЗКОМ розм., ПО́ПОВЗКИ розм. Од жаху в його випирало очі, коли він поповзом в одній сорочці.. повз Прокопа поліз (Т. Осьмачка); Пригинаючись, а де й плазом я хоробро подався далі (О. Донченко); Олега обійшли з усіх боків. Словник синонімів української мови
- поповзом — По́повзом, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поповзом — Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі. Словник української мови Грінченка