поповзом

ПО́ПОВЗОМ (повзучи), ПЛА́ЗОМ, ПОВЗКОМ розм., ПО́ПОВЗКИ розм. Од жаху в його випирало очі, коли він поповзом в одній сорочці.. повз Прокопа поліз (Т. Осьмачка); Пригинаючись, а де й плазом я хоробро подався далі (О. Донченко); Олега обійшли з усіх боків. Поліцаї припинили стрілянину й почали підкрадатися до нього повзком (Д. Бедзик); (Керім:) Ш-ш... Отуди пурхнув. Убік куреня. Падай! (Знову падають. Потім поповзки зникають) (Я. Баш).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поповзом — по́повзом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поповзом — ПОПОВЗКИ, пр., плазом, по-пластунськи, посувом, (навкарячки) рачки; П. дуже поволі. Словник синонімів Караванського
  3. поповзом — присл. Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи. || Повільно тягнучись по якійсь поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поповзом — ПО́ПОВЗОМ, присл. Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи. Він став навкарачки і поповзом, щоб його не помітили крізь вивалені вікна, обережно поплазував до заднього ходу – на голосіївську сторону: там можна прохопитися ярком на вулицю (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. поповзом — По́повзом, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поповзом — ПО́ПОВЗОМ, присл. Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи. Він став навкарачки і поповзом, щоб його не помітили крізь вивалені вікна, обережно поплазував до заднього ходу — на голосіївську сторону... Словник української мови в 11 томах
  7. поповзом — Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі. Словник української мови Грінченка