1. Словник української мови в 11 томах

поповненець

ПОПО́ВНЕНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто прибув у військову частину у складі поповнення.

Один кадровик, здається, вартий був трьох поповненців, так цінувалась тепер людина по її вмінню тримати зброю (Гончар, Людина.., 1960, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поповненець — попо́вненець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. поповненець — -нця, ч., розм. Той, хто прибув у військову частину у складі поповнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поповненець — ПОПО́ВНЕНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто прибув у військову частину у складі поповнення. Один кадровик, здається, вартий був трьох поповненців, так цінувалась тепер людина по її вмінню тримати зброю (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах