1. Словник української мови в 11 томах

попонудити

ПОПОНУ́ДИ́ТИ, джу, диш. док., розм.

1. Знемагати від нудьги тривалий час.

◊ Попону́ди́ти сві́том — дуже переживати, страждати тривалий час.

А то, як вигнала мене свекруха, щоб їй за неправду важко дихати, .. що я світом попонудила, що я пополамала рук!.. (Барв., Опов.., 1902, 483).

2. безос. Нудити кого-небудь тривалий час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попонудити — попону́ди́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попонудити — -джу, -диш, док., розм. 1》 Знемагати від нудьги тривалий час. 2》 безос. Нудити кого-небудь тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попонудити — ПОПОНУ́ДИ́ТИ, джу, диш. док., розм. 1. Знемагати від нудьги тривалий час. 2. безос. Нудити кого-небудь тривалий час. ◇ (1) Попону́ди́ти сві́том – жити в тяжких умовах, зазнаючи нестачі в усьому, страждати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
  4. попонудити — Попонуди́ти, -джу́, -диш гл. Томиться много, тосковать. см. нудити. Що я попотужила, що я світом попонудила. Г. Барв. 433. Словник української мови Грінченка