попонудити
ПОПОНУ́ДИ́ТИ, джу, диш. док., розм.
1. Знемагати від нудьги тривалий час.
2. безос. Нудити кого-небудь тривалий час.
◇ (1) Попону́ди́ти сві́том – жити в тяжких умовах, зазнаючи нестачі в усьому, страждати якийсь час.
А то, як вигнала мене свекруха, щоб їй за неправду важко дихати, .. що я світом попонудила, що я пополамала рук!.. (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попонудити — попону́ди́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попонудити — -джу, -диш, док., розм. 1》 Знемагати від нудьги тривалий час. 2》 безос. Нудити кого-небудь тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попонудити — ПОПОНУ́ДИ́ТИ, джу, диш. док., розм. 1. Знемагати від нудьги тривалий час. ◊ Попону́ди́ти сві́том — дуже переживати, страждати тривалий час. А то, як вигнала мене свекруха, щоб їй за неправду важко дихати, .. що я світом попонудила, що я пополамала рук!.. Словник української мови в 11 томах
- попонудити — Попонуди́ти, -джу́, -диш гл. Томиться много, тосковать. см. нудити. Що я попотужила, що я світом попонудила. Г. Барв. 433. Словник української мови Грінченка