попошукати
ПОПОШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Шукати багато разів, тривалий час.
— Бач! Ти й досі носиш це намистечко! Воно хоч і не скляне, а міцненьке; не шкода, що й попошукала його по всьому Києву! — мовила Ївга до дочки (Л. Янов., І, 1959, 392);
— Попошукав, поки таки знайшов в одному льоху знайомих сусідок — позгиналися, трясуться, впізнати мене не можуть (Гончар, III, 1959, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попошукати — попошука́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попошукати — див. шукати Словник синонімів Вусика
- попошукати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Шукати багато разів, тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попошукати — ПОПОШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. Шукати багато разів, якийсь час або довго. – Бач! Ти й досі носиш це намистечко! Воно хоч і не скляне, а міцненьке; не шкода, що й попошукала його по всьому Києву! – мовила Ївга до дочки (Л. Словник української мови у 20 томах