попрясти

ПОПРЯ́СТИ¹, яду́, яде́ш, док.

1. перех. і без додатка. Виготовити певну кількість пряжі.

— Нема в мене.. зайвого кожуха, а ось тобі вовни. Попрядеш досвітками, дак тобі рукавички хто сплете (Барв., Опов.., 1902, 174);

// Спрясти що-небудь.

Дівка Ганнуся журилася. А ще рушничка не попряла, А вже старостам слово дала (Нар. лірика, 1956, 365).

2. перех. Прядучи, витратити певну кількість прядива.

— Пропадуть мої конопельки! — подумала Кайдашиха,— похоплива невісточка попряде їх собі на полотно поперед мене (Н.-Лев., II, 1956, 301).

3. неперех. Прясти якийсь час.

ПОПРЯ́СТИ², яде́, док., у сполуч. із сл. вуха. Поворушити вухами (про деяких тварин).

Заєць, перебігаючи дорогу, став на задні лапи, попряв довгими вухами і чкурнув у поле (Чорн., Потік.., 1956, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попрясти — попря́сти 1 дієслово доконаного виду виготовити певну кількість пряжі попря́сти 2 дієслово доконаного виду поворушити вухами — про деяких тварин Орфографічний словник української мови
  2. попрясти — I -яду, -ядеш, док. 1》 перех. і без додатка. Виготовити певну кількість пряжі. || Спрясти що-небудь. 2》 перех. Прядучи, витратити певну кількість прядива. 3》 неперех. Прясти якийсь час. II -яде, док., у сполуч. зі сл. вуха. Поворушити вухами (про деяких тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попрясти — ПОПРЯ́СТИ¹, яду́, яде́ш, док. 1. що і без дод. Виготовити певну кількість пряжі. – Нема в мене .. зайвого кожуха, а ось тобі вовни. Попрядеш досвітками, дак тобі рукавички хто сплете (Ганна Барвінок); // Спрясти що-небудь. Дівка Ганнуся журилася. Словник української мови у 20 томах
  4. попрясти — Попря́сти, -ду́, -де́ш гл. Спрясть. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла. Рудч. Ск. II. 44. Словник української мови Грінченка