попріти
ПОПРІ́ТИ, і́є, док.
1. Зіпсуватися від надмірної вологості й тепла.
Попріли усі стоги (Сл. Гр.);
Думали було гречку змолотить, коли кинулись до неї, аж вона чисто попріла (Україна.., І, 1960, 315);
— Пшениця — перший сорт, та жаль… підтекла, попріла вся (Гончар, II, 1959, 160);
// Набути стану запалення від перегрівання й поту (про шкіру).
2. Упріти, вкритися потом (про всіх або багатьох).
3. над чим, перен., розм. Докласти чимало зусиль, виконуючи яку-небудь роботу.
4. кул. Зваритися, упріти (про страви).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попріти — попрі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- попріти — -іє, док. 1》 Зіпсуватися від надмірної вологості й тепла. || Набути стану запалення від перегрівання й поту (про шкіру). 2》 Упріти, вкритися потом (про всіх чи багатьох). 3》 над чим, перен., розм. Докласти чимало зусиль, виконуючи яку-небудь роботу. 4》 кул. Зваритися, упріти (про страви). Великий тлумачний словник сучасної мови
- попріти — ПОПРІ́ТИ, і́є, док. 1. Зіпсуватися від надмірної вологості й тепла. Попріли усі стоги (Сл. Б. Грінченка); Думали було гречку змолотить, коли кинулись до неї, аж вона чисто попріла (з переказу); – Пшениця – перший сорт, та жаль... підтекла, попріла вся (О. Словник української мови у 20 томах
- попріти — Попріти, -пріємо, -єте гл. Сопрѣть. Попріли усі стоги. Словник української мови Грінченка