попуканий
ПОПУ́КАНИЙ, а, е, діал. Який попукав (у багатьох місцях, також про все або багато чогось).
Скала з сеї сторони була, правда, стрімка, але і сильно попукана і нерівна (Фр., VIII, 1952, 226);
Текуча живиця з попуканої кори дерев твердла.. й наповнювала його [повітря] своїм запахом (Коб., І, 1956, 450).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попуканий — Потрісканий [V] Словник з творів Івана Франка
- попуканий — попу́каний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- попуканий — Попу́каний. Дієприкм. від попукати. Текуча живиця з попутної кори дерев твердла на воздусі й наповнювала його своїм запахом (Коб., Битва, 42). Українська літературна мова на Буковині
- попуканий — ПОПУ́КАНИЙ, а, е, діал. Який попукав (у багатьох місцях, також про все або багато чогось). Скала з сеї сторони була, правда, стрімка, але і сильно попукана і нерівна (І. Франко); Текуча живиця з попуканої кори дерев твердла .. й наповнювала його [повітря] своїм запахом (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах