1. Українська літературна мова на Буковині

попуканий

Попу́каний. Дієприкм. від попукати. Текуча живиця з попутної кори дерев твердла на воздусі й наповнювала його своїм запахом (Коб., Битва, 42).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попуканий — Потрісканий [V] Словник з творів Івана Франка
  2. попуканий — попу́каний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  3. попуканий — ПОПУ́КАНИЙ, а, е, діал. Який попукав (у багатьох місцях, також про все або багато чогось). Скала з сеї сторони була, правда, стрімка, але і сильно попукана і нерівна (І. Франко); Текуча живиця з попуканої кори дерев твердла .. й наповнювала його [повітря] своїм запахом (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. попуканий — ПОПУ́КАНИЙ, а, е, діал. Який попукав (у багатьох місцях, також про все або багато чогось). Скала з сеї сторони була, правда, стрімка, але і сильно попукана і нерівна (Фр., VIII, 1952, 226); Текуча живиця з попуканої кори дерев твердла.. Словник української мови в 11 томах