поправно
Попра́вно. Присл. до поправний. Вже від самого початку повинно ся старати вщіплювати у молоденьких учеників більше зрозумінє твору, який віддають, і не класти виключної ваги на поправне виконане єго з технічної сторони (Б., 1907, 70, 3); Виразна і поправна мова вчителя — се найліпший засіб навчити і дітий говорити виразно і поправно (Канюк, 1911, 70)
// див. поправний.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поправно — попра́вно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- поправно — рідко. Присл. до поправний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поправно — ПОПРА́ВНО, рідко. Присл. до попра́вний 2. Зовсім що інше становлять собою свобода, багатство, Рабство і бідність, боріння і злагода; .. Проявом звикли поправно ми з'явища ті називати (М. Зеров); Інколи їх [коней] били довбнями по черепу .. Словник української мови у 20 томах
- поправно — ПОПРА́ВНО, рідко. Присл. до попра́вний 2. Зовсім що інше становлять собою свобода, багатство, Рабство і бідність, боріння і злагода; ..Проявом звикли поправно ми з’явища ті називати (Зеров, Вибр., 1966, 137); Інколи їх [коней] били довбнями по черепу.. Словник української мови в 11 томах