1. Словник української мови в 11 томах

попівщина

ПОПІ́ВЩИНА, и, ж.

1. зневажл. Релігійно-містичний напрямок в ідеології, релігійні переконання, вірування, забобони.

Буржуазія Європи, налякана силою робітничого руху, кинулась в обійми реакції, вояччини, попівщини.. (Ленін, 23, 1972, 141);

Ленін підкреслював, що лише діалектичний матеріалізм здатний вести переможну боротьбу проти всіх видів ідеалізму і попівщини (Розв. науки в УРСР.., 1957, 15).

2. заст., розм. Попова садиба.

Раз прибігає сторонський (стороння особа] на попівщину і вередениться під вікнами: — Горить… бійтеся бога, горить резиденція!.. (Ков., Світ.., 1960, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попівщина — попі́вщина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. попівщина — -и, ж. 1》 Один із напрямів у старообрядництві, що визнає церковну ієрархію та священиків. 2》 зневажл. Релігійні забобони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попівщина — ПОПІ́ВЩИНА, и, ж. 1. зневажл. Релігійний напрямок в ідеології, релігійні переконання, вірування. Не зважайте на тих, хто звинувачує вас у попівщині, відступництві, хто картає вас за фото священиків, а сам не підписує власних листів (із журн.). 2. заст. Словник української мови у 20 томах
  4. попівщина — МІСТИЦИ́ЗМ, ПОПІ́ВЩИНА зневажл., ПОПІ́ВСТВО зневажл. Сухобрус старівся і впадав у містицизм (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови