1. Словник української мови в 11 томах

попідносити

ПОПІДНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., перех.

1. Піднести що-небудь (про багатьох); піднести багато чогось.

Діти попідносили спортсменам квіти; Попідносити речі до вагона.

2. Підняти що-небудь, перемістити догори (про багатьох).

Пан Зефірин підніс свою [чарку] догори, і всі за ним попідносили свої (Фр., II, 1950, 372).

3. поет., рідко. Звести багато будівель.

Про всіх [думаю], чий ум і руки Пустили жить машини велетенські, Будинки попідносили стрункі (Рильський, II, 1960, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попідносити — попідно́сити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попідносити — -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Піднести що-небудь (про багатьох); піднести багато чогось. 2》 Підняти що-небудь, перемістити догори (про багатьох). 3》 поет., рідко. Звести багато будівель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попідносити — ПОПІДНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., кого, що. 1. Піднести що-небудь (про багатьох); піднести багато чогось. Діти попідносили спортсменам квіти; Попідносити речі до вагона. 2. Підняти що-небудь, перемістити догори (про багатьох). Словник української мови у 20 томах