1. Словник української мови в 11 томах

порадитися

ПОРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. з ким, розм. у кого, рідко кого. Звернутися до кого-небудь за порадою, попросити в когось поради (у 1 знач.).

— Ой боже мій! Ой, що ж нам робити! З ким порадитись? (Н.-Лев., III, 1956, 192);

Йон мусив порадитись найповажніших жінок (Коцюб., І, 1955, 283);

Мені нема в кого поради[ти]сь про сі речі (Л. Укр., V, 1956, 32);

Славко сказав, що.. йому треба порадитись з Мироном ще про деякі справи (Коп., Лейтенанти, 1947, 150);

Порадившись з Нечаєм, Богун відписав у Чигирин, що він залишається на пограниччі (Кач., II, 1958, 470).

2. Обміркувати, вирішити щось спільно з ким-небудь.

Вийшли з хати батько й мати В садок погуляти, Порадитись, кого б то їм Своїм зятем звати? (Шевч., II, 1963, 414);

Усі рішили, що зараз треба порадитись вкупі, і запросили Жана (Коцюб., II, 1955, 392);

Порадившись між собою, брати притягли звідкись ще й запасне колесо і його теж поклали на воза (Гончар, III, 1959, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порадитися — пора́дитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порадитися — [порадиетиес'а] -аджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -адз'с'а, -ад'теис'а Орфоепічний словник української мови
  3. порадитися — -джуся, -дишся, док. 1》 з ким, розм. у кого, рідко кого. Звернутися до кого-небудь за порадою, попросити в когось поради (у 1 знач.). 2》 Обміркувати, вирішити щось спільно з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порадитися — ПОРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. з ким, розм. у кого, рідко кого. Звернутися до кого-небудь за порадою, попросити в когось поради (у 1 знач.). – Ой Боже мій! Ой, що ж нам робити! З ким порадитись? (І. Словник української мови у 20 томах
  5. порадитися — РА́ДИТИСЯ (спільно обговорювати якісь питання), РА́ЯТИСЯ (РА́ЇТИСЯ) розм., НАРА́ДЖУВАТИСЯ розм. — Док.: пора́дитися, пора́ятися (пора́їтися), нара́дитися. Хлопці.. про щось тихо радилися (С. Словник синонімів української мови
  6. порадитися — Поражатися, -жаюся, -єшся сов. в. порадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться. Аж тільки радяться, поражаються три дуки сребраники на кабак ітти. Мет. 378. З матінкою поражалася: порадь мене, моя мати, скільки мені дружечок брати. Мил. Словник української мови Грінченка