порадитися
Поражатися, -жаюся, -єшся
сов. в. порадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться. Аж тільки радяться, поражаються три дуки сребраники на кабак ітти. Мет. 378. З матінкою поражалася: порадь мене, моя мати, скільки мені дружечок брати. Мил. 132. Кого ж ми будем поражаться, кого ж ми будем питаться? Мил. 189. Дак ото ми з бабою й порадились. ЗОЮР. І. 65.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порадитися — пора́дитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порадитися — [порадиетиес'а] -аджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -адз'с'а, -ад'теис'а Орфоепічний словник української мови
- порадитися — -джуся, -дишся, док. 1》 з ким, розм. у кого, рідко кого. Звернутися до кого-небудь за порадою, попросити в когось поради (у 1 знач.). 2》 Обміркувати, вирішити щось спільно з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порадитися — ПОРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. з ким, розм. у кого, рідко кого. Звернутися до кого-небудь за порадою, попросити в когось поради (у 1 знач.). – Ой Боже мій! Ой, що ж нам робити! З ким порадитись? (І. Словник української мови у 20 томах
- порадитися — РА́ДИТИСЯ (спільно обговорювати якісь питання), РА́ЯТИСЯ (РА́ЇТИСЯ) розм., НАРА́ДЖУВАТИСЯ розм. — Док.: пора́дитися, пора́ятися (пора́їтися), нара́дитися. Хлопці.. про щось тихо радилися (С. Словник синонімів української мови
- порадитися — ПОРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. з ким, розм. у кого, рідко кого. Звернутися до кого-небудь за порадою, попросити в когось поради (у 1 знач.). — Ой боже мій! Ой, що ж нам робити! З ким порадитись? (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах