порадити
Порадити, -ся
см. поражати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порадити — пора́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порадити — -джу, -диш, док. 1》 перех. і неперех., кому, рідше кого і без додатка. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити за яких-небудь обставин, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою. || тільки кого. Наставити на добрий розум. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порадити — ПОРА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити в яких-небудь обставинах, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою. Порадь, мати, що діяти́ Ой чи жити, чи вмирати? Порадь, моя мати! (С. Словник української мови у 20 томах
- порадити — РА́ДИТИ (давати пораду, пропозицію, вказівку тощо), РА́ЯТИ (РА́ЇТИ) розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм., ДОРА́ДЖУВАТИ розм.; КОНСУЛЬТУВА́ТИ (давати консультацію з якогось питання); ПРОПОНУВА́ТИ, ПІДКА́ЗУВАТИ (рекомендувати комусь, як діяти... Словник синонімів української мови
- порадити — ПОРА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. перех. і неперех., кому, рідше кого і без додатка. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити в яких-небудь обставинах, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою. Словник української мови в 11 томах