1. Великий тлумачний словник сучасної мови

порадити

пора́дити

-джу, -диш, док.

1》 перех. і неперех., кому, рідше кого і без додатка. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити за яких-небудь обставин, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою.

|| тільки кого. Наставити на добрий розум.

|| чому, на що, проти чого і без додатка. Знайти вихід із скрутного становища; зарадити.

|| Надати якусь допомогу.

2》 неперех., рідко. Обміркувати, вирішити щось спільно з ким-небудь; порадитися.

3》 перех. і без додатка, розм., рідко. Підтримати порадою, втішити кого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порадити — пора́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порадити — ПОРА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити в яких-небудь обставинах, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою. Порадь, мати, що діяти́ Ой чи жити, чи вмирати? Порадь, моя мати! (С. Словник української мови у 20 томах
  3. порадити — РА́ДИТИ (давати пораду, пропозицію, вказівку тощо), РА́ЯТИ (РА́ЇТИ) розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм., ДОРА́ДЖУВАТИ розм.; КОНСУЛЬТУВА́ТИ (давати консультацію з якогось питання); ПРОПОНУВА́ТИ, ПІДКА́ЗУВАТИ (рекомендувати комусь, як діяти... Словник синонімів української мови
  4. порадити — ПОРА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. перех. і неперех., кому, рідше кого і без додатка. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити в яких-небудь обставинах, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою. Словник української мови в 11 томах
  5. порадити — Порадити, -ся см. поражати, -ся. Словник української мови Грінченка