1. Словник української мови в 11 томах

поранитися

ПОРА́НИТИСЯ¹, нюся, нишся, док. Заподіяти собі рану (рани).

Часто трапляється, що, працюючи на полі, доводиться поранитися (Лікарські рослини.., 1958, 22).

ПОРА́НИТИСЯ², нюся, нишся, док., розм., заст. Прибути дуже рано, поквапитися з чимсь; настати рано.

— Тільки не поранься вийти: дослухай усе, а тоді вже й виходь (Гр., І, 1963, 460);

Весна так поранилась, що в балках Сніг підійшов водою Важкою, темною (Мисик, Тв., 1963, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поранитися — пора́нитися 1 дієслово доконаного виду заподіяти собі рану пора́нитися 2 дієслово доконаного виду прибути дуже рано рідко Орфографічний словник української мови
  2. поранитися — I -нюся, -нишся, док. Заподіяти собі рану (рани). II -нюся, -нишся, док., розм., заст. Прибути дуже рано, поквапитися з чимсь; настати рано. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поранитися — ПОРА́НИТИСЯ¹, нюся, нишся, док. Заподіяти собі рану (рани). Часто трапляється, що, працюючи на полі, доводиться поранитися (з наук.-попул. літ.). ПОРА́НИТИСЯ², нюся, нишся, док., розм., заст. Прибути дуже рано, поквапитися з чимсь; настати рано. Словник української мови у 20 томах
  4. поранитися — ПОРА́НИТИСЯ (заподіяти собі рану, рани), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, УШКРЯ́БНУТИСЯ (ВШКРЯ́БНУТИСЯ) (звич. не сильно); УРІ́ЗАТИСЯ (ВРІ́ЗАТИСЯ), ПОРІ́ЗАТИСЯ (чимось гострим); УРУБА́ТИСЯ (ВРУБА́ТИСЯ) (рубаючи). Словник синонімів української мови
  5. поранитися — Поранитися, -нюся, -нишся гл. Слишкомъ рано сдѣлать, поспѣшить. Поранився прийти. Словник української мови Грінченка