1. Словник української мови в 11 томах

поранка

ПО́РАНКА, и, ж., розм. Те саме, що по́рання.

— Не дасть і поспати дітям з дороги, — гнівно шепотіла Уляна, починаючи свою поранку біля печі (Тют., Вир, 1964, 223).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поранка — по́ранка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поранка — -и, ж., розм. Те саме, що порання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поранка — ПО́РАНКА, и, ж., розм. Те саме, що по́рання. – Не дасть і поспати дітям з дороги, – гнівно шепотіла Уляна, починаючи свою поранку біля печі (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. поранка — По́ранка, -ки ж. = поранина. Словник української мови Грінченка