1. Словник української мови в 11 томах

пораяти

ПОРА́ЯТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОРА́ЇТИ, а́ю, а́їш, док., кому, рідко кого і без додатка, діал. Дати пораду, порадити.

І ти, білолиций.. Порай мені ще раз, де дітись з журбою? (Шевч., І, 1963, 71);

— Прийшов роботи чи служби шукати, та нікого не знаю тутечки. Порайте мене, дядьку, що тут робити, куди обернутися… (Коцюб., І, 1955, 445);

Усе літо я хворіла, і тілько як почалися жнива — я вичуняла; та була така квола, що лікар не пораяв з осені віддавати мене до інституту, а передержати хоч зиму дома (Мирний, IV, 1955, 334);

— Може, люди добрі, я щось не так розсудив своєю темною головою, то ходімте зараз на пораду до нашого вчителя. Він чоловік розумний і мужику лихого не порає (Стельмах, І, 1962, 198);

// Допомогти радою, надати якусь допомогу в скрутних обставинах.

[Матушка гуменя:] Та кажи по правді, не втаюй нічого.. Може, що я і пораю тобі, може і поможу в чому (Мирний, V, 1955, 69);

// Підказати, до кого звернутися, кого, що обрати, узяти і т. ін.

Таки непогану робітницю пораяли взяти родичі два тижні тому. Дівчина слухняна (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 353);

// у сполуч. із сл. собі. Знайти вихід із скрутного становища.

Отак, люди, діло повернулося. А чи давно це було, що не міг я на худому клаптику поля навіть собі самому щось пораяти (Жур., Опов., 1956, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пораяти — пора́яти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. пораяти — -аю, -аєш і рідко пораїти, -аю, -аїш, док., кому, рідко кого і без додатка, діал. Дати пораду, порадити. || Допомогти радою, надати якусь допомогу в скрутних обставинах. || Підказати, до кого звернутися, кого, що обрати, узяти і т. ін. || у сполуч. зі сл. собі. Знайти вихід із скрутного становища. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пораяти — ПОРА́ЯТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОРА́ЇТИ, а́ю, а́їш, док., кому, рідко кого і без дод., діал. Дати пораду, порадити. І ти, білолиций .. Порай мені ще раз, де дітись з журбою? (Т. Шевченко); – Прийшов роботи чи служби шукати, та нікого не знаю тутечки. Словник української мови у 20 томах
  4. пораяти — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм. Словник синонімів української мови
  5. пораяти — Пора́яти, -ра́ю, -єш гл. Посовѣтовать. Словник української мови Грінченка