пораяти

пора́яти

-аю, -аєш і рідко пораїти, -аю, -аїш, док., кому, рідко кого і без додатка, діал.

Дати пораду, порадити.

|| Допомогти радою, надати якусь допомогу в скрутних обставинах.

|| Підказати, до кого звернутися, кого, що обрати, узяти і т. ін.

|| у сполуч. зі сл. собі. Знайти вихід із скрутного становища.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пораяти — пора́яти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. пораяти — ПОРА́ЯТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОРА́ЇТИ, а́ю, а́їш, док., кому, рідко кого і без дод., діал. Дати пораду, порадити. І ти, білолиций .. Порай мені ще раз, де дітись з журбою? (Т. Шевченко); – Прийшов роботи чи служби шукати, та нікого не знаю тутечки. Словник української мови у 20 томах
  3. пораяти — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм. Словник синонімів української мови
  4. пораяти — ПОРА́ЯТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОРА́ЇТИ, а́ю, а́їш, док., кому, рідко кого і без додатка, діал. Дати пораду, порадити. І ти, білолиций.. Порай мені ще раз, де дітись з журбою? (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  5. пораяти — Пора́яти, -ра́ю, -єш гл. Посовѣтовать. Словник української мови Грінченка