поривно
ПОРИ́ВНО. Присл. до пори́вний 1-3.
Поривно сходилися лави в громах пекельних батарей, і кров’ю зрошували трави бійці за щастя всіх людей (Сос., II, 1953, 384);
Артем здригнувся і розплющив очі.. Потім поривно звівся і сів на постелі (Головко, II, 1957, 443);
Серце Ніни Черкашиної б’ється поривніше, гарячіше стає в грудях (Шиян, Гроза.., 1956, 69);
Катерина.. поривно обіймає Дмитра за шию, міцно стискує в обіймах, цілує (Збан., Переджнив’я, 1960, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поривно — пори́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- поривно — Присл. до поривний 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поривно — ПОРИ́ВНО. Присл. до пори́вний 1–3. Поривно сходилися лави в громах пекельних батарей, і кров'ю зрошували трави бійці за щастя всіх людей (В. Сосюра); Артем здригнувся і розплющив очі .. Потім поривно звівся і сів на постелі (А. Словник української мови у 20 томах
- поривно — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови