порожнем
ПОРОЖНЕ́М, присл., розм.
1. Без вантажу або без пасажирів.
Вечорами дехто запрягав коні і порожнем вимикався на ніч з села (Коцюб., II, 1955, 78);
— Хай біжать [олені] порожнем, поласують у нас свіжою травицею (Ів., Вел. очі, 1956, 14);
— Весь мій вантаж пішов пасажирською швидкістю до міста N.. А я порожнем заїхав на дві доби всього до вас (Крот., Сини.., 1948, 91).
◊ Верну́тися порожне́м — повернутися звідкись ні з чим, нічого не діставши.
— А де ж того м’ясця узять? Не довелось Вовкам хазяйнувать, Так поневолі треба красти, Щоб не пропасти; Буває — ніч і дві і там, і там нюхнем, — І вернемось, як кажуть, порожнем (Гл., Вибр., 1951, 157).
2. Без людей, без мешканців.
Пересельці багато покидали хат, от і стояли вони порожнем (Григ., Вибр., 1959, 302).
Значення в інших словниках
- порожнем — порожне́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- порожнем — присл., розм. 1》 Без вантажу чи без пасажирів. Вернутися порожнем — повернутися звідкись ні з чим, нічого не діставши. 2》 Без людей, без мешканців. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порожнем — ПОРОЖНЕ́М, присл., розм. 1. Без вантажу або без пасажирів. Вечорами дехто запрягав коні і порожнем вимикався на ніч з села (М. Коцюбинський); – Хай біжать [олені] порожнем, поласують у нас свіжою травицею (О. Словник української мови у 20 томах
- порожнем — ПОРОЖНЕ́М (без вантажу, без пасажирів), ВПОРОЖНІ́ (УПОРОЖНІ́), ПОРОЖНЯКО́М. Вірка вернулася порожнем. Теж була одягнена бідно, хоч і не виглядала старчихою (Б. Харчук); По дорозі збоку, саме місток переїхали, валка упорожні вертається додому (А. Словник синонімів української мови
- порожнем — Порожне́м нар. Порожнемъ. Порожнем їхати. Зміев. у. Словник української мови Грінченка