порозв’язувати

ПОРОЗВ’Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Розв’язати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Панни порозв’язували білі хустки з лобів, потім порозв’язували здорові теплі хустки (Н.-Лев., II, 1956, 70);

Порозв’язувавши свої вузли, жінки незабаром стали підобідувати хлібом та овечою бринзою (Гончар, II, 1959, 292).

◊ Порозв’я́зувати язики́ — те саме, що Розв’яза́ти язи́к (язики́) (усім або багатьом, про всіх або багатьох) ( див. розв’я́зувати).

Горілка порозв’язувала язики. Той журиться вголос за своїми: як там жінка, діти? Той розказує про зрадливу дівчину (Мирний, II, 1954, 125).