порозвішувати
ПОРОЗВІ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПОРОЗВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Розвісити все або багато чого-небудь.
Іван із сторожем.. забрали святих [образи́] з горища, пообмивали і порозвішували їх знову в церкві (Україна.., І, 1960, 152);
Хутко допрала вона сорочки, порозвішувала їх на тину (Л. Янов., І, 1959, 38);
Порозвішували ми скрізь об’яви, що в неділю відбудеться перша в селі вистава (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 25).
◊ Порозві́шувати ву́ха — те саме, що Розві́сити ву́ха (про всіх або багатьох) ( див. розві́шувати).
— Годі вам, товаришу, з ними в розмови заходити. Ви тільки потурайте їм, то вони до ранку розпитуватимуть. Ба, як вуха порозвішували (Кир., Вибр., 1960, 332);
Коли вже заманулось йому здійснювати свої зарозумілі вигадки, пішов би на велике, перспективне підприємство — там, напевно, знайшлись би такі, що порозвішували б вуха, слухаючи його (Шовк., Інженери, 1956, 25).
2. тільки порозві́шувати. Широко, в різні боки розкинути гілки (про дерева).
Подивилась на берези Оленка: віття так порозвішували (Тесл., Вибр., 1950, 121).
Значення в інших словниках
- порозвішувати — порозві́шувати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- порозвішувати — -ую, -уєш і рідко порозвішати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розвісити все чи багато чого-небудь. 2》 тільки порозвішувати. Широко, в різні боки розкинути гілки (про дерева). Великий тлумачний словник сучасної мови
- порозвішувати — ПОРОЗВІ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко розм. ПОРОЗВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Розвісити все або багато чого-небудь. Іван із сторожем .. Словник української мови у 20 томах
- порозвішувати — Порозвішувати, -шую, -єш гл. Развѣсить (во множествѣ). Драг. 288. Порозвішували їх, щоб висохли. Грин. І. 31. Розмальовані лихтарі скрізь порозвішувані по деревах. Стор. МПр. 80. Словник української мови Грінченка