порозходитися

ПОРОЗХОДИТИСЯ і рідко ПОРОЗІХОДИТИСЯ, иться, имося, итеся, док.

1. Розійтися в різні сторони (про всіх або багатьох).

У селі люди почали відставати від гурту, громадка меншала, розмова ще тихша ставала, далі вже всі порозходились по хатах (Леся Українка, III, 1952, 562);

Позачиняли [люди] свої комори, познімали терези і порозіходились (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 135);

// Піти геть звідкись.

Було як мати не пустить мене на вечорниці, то й парубки порозходяться (Олекса Стороженко, I, 1957, 101);

Гості попрощались, порозходились (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 47);

Повернувшись додому, мати вже не застала нікого під хатою — порозходились спати (Андрій Головко, II, 1957, 425);

// перен. Роз’їхатися в різні місця.

Брати порозходились із дому: старший, Пилип, у прийми пристав, а Федь замолоду в місті на заводі (Андрій Головко, II, 1957, 190).

2. Поширитися по поверхні, втрачаючи чіткі обриси; розпливтися (про плями, сліди від чого-небудь і т. ін.);

// Розгладитися, розправитися (про складки, зморшки тощо).

3. Розвіявшись, розтанувши і т. ін., зникнути (про хмари, туман і т. ін.).

Було хмарно й темно, а тепер хмари порозходилися й випустили на волю місяць (Борис Грінченко, I, 1963, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозходитися — порозхо́дитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозходитися — і рідко порозіходитися, -иться, -имося, -итеся, док. 1》 Розійтися в різні боки (про всіх чи багатьох). || Піти геть звідкись. || перен. Роз'їхатися в різні місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозходитися — ПОРОЗХО́ДИТИСЯ і рідко ПОРОЗІХО́ДИТИСЯ, иться, имося, итеся, док. 1. Розійтися в різні сторони (про всіх або багатьох). У селі люди почали відставати від гурту, громадка меншала, розмова ще тихша ставала... Словник української мови у 20 томах
  4. порозходитися — Порозхо́дитися, -димося, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)