1. Словник української мови в 11 томах

поросячий

ПОРОСЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до порося́.

Мати.. клопоталась, прохаючи поживитись. «Шматочок індичачих грудей…чи поросячу ніжку..» (Коцюб., II, 1955, 364);

Годування було суворо індивідуалізоване, і ніякі благання верескливої поросячої ватаги не могли вплинути на свинарку (Добр., Тече річка.., 1961, 159);

*У порівн. Мов поросяча, кров лилась, Я різав все, що паном звалось (Шевч., II, 1953, 65);

// Такий, як у поросяти.

Великі, круглі окуляри.. приховали білі поросячі вії (Ле, Міжгір’я, 1953, 36);

Він аж руками ляснув із задоволення і, не стримавшись, заверещав своїм поросячим сміхом (Мик., II, 1957, 356).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поросячий — порося́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поросячий — -а, -е. Прикм. до порося. || Такий, як у поросяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поросячий — ПОРОСЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до порося́. Мати .. клопоталась, прохаючи поживитись. “Шматочок індичачих грудей... чи поросячу ніжку” (М. Словник української мови у 20 томах