портовик

ПОРТОВИ́К, а, ч. Працівник порту; робітник, що працює в порту.

Вдень і вночі портовики [Херсона] приймають і відправляють у далекі рейси цінні вантажі (Рад. Укр., 14.I 1965, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. портовик — портови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. портовик — -а, ч. Працівник порту; робітник, що працює в порту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. портовик — ПОРТОВИ́К, а́, ч. Працівник порту; робітник, що працює в порту. Вдень і вночі портовики [Херсона] приймають і відправляють у далекі рейси цінні вантажі (з газ.). Словник української мови у 20 томах