1. Словник української мови в 11 томах

порція

ПО́РЦІЯ, ї, ж.

1. Певна кількість харчового продукту, страви, признач. для споживання однією особою за один раз.

Випотрошену рибу промивають у холодній воді і ріжуть на порції (Укр. страви, 1957, 116);

Фесенко розчервонівся. Він одчепив пенсне. Круглі карі здорові очі блищали од доброї порції пива (Н.-Лев., V, 1966, 159);

Смачно пах куліш. Вадим налив добру порцію в казанок кожному (Бойч., Молодість, 1949, 137);

// Взагалі певна кількість чого-небудь.

У свій час дехто думав.., що ефективність дії органічних добрив у сівозміні можна підвищити внесенням їх дрібними порціями під усі культури сівозміни (Хлібороб Укр., 12, 1968, 14);

Марта Гаврилівна, виспівавши, за своєю звичкою, велику порцію похвал Ганні, пообіцяла дивитися за нею, як за рідною дочкою (Коз., Сальвія, 1959, 134).

2. діал. Чарка; чарка горілки.

Василь спер голову на локоть і німо почав вдивлюватися в порожню порцію (Фр., І, 1955, 157);

— Кажуть, старим та хлопцям по порції дадуть, а дівкам кісники роздаватимуть (Л. Укр., III, 1952, 669);

Як частують, — вип’є [Андрій] порцію, але лиш одну (Хотк., II, 1966, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порція — По́рція: — певна сума грошей, яку позичали на відробіток [44-1] — тут: гроші, позичені селянами на відробіток [44-2] — чарка (горілки) [14] (горілки) — чарка [I] Словник з творів Івана Франка
  2. порція — по́рція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. порція — (хліба) пайка; (харчів) норма; (питва) чарка; п. ф. ПОРЦІЯМИ, у. видавцем. Словник синонімів Караванського
  4. порція — -ї, ж. 1》 Певна кількість харчового продукту, страви, признач. для споживання однією особою за один раз. || Взагалі певна кількість чого-небудь. 2》 Їжа на одну особу. 3》 діал. Чарка; чарка горілки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. порція — Пайка, давка, даванка, див. доза, раціон Словник чужослів Павло Штепа
  6. порція — ПО́РЦІЯ, ї, ж. 1. Певна кількість харчового продукту, страви, признач. для споживання однією особою за один раз. Випотрошену рибу промивають у холодній воді і ріжуть на порції (з наук.-попул. літ.); Фесенко розчервонівся. Він одчепив пенсне. Словник української мови у 20 томах
  7. порція — по́рція (від лат. portio – частина) 1. Певна частина, кількість чого-небудь. 2. Їжа на одну особу в ресторані, їдальні. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. порція — ДО́ЗА (певна відмірювана кількість чогось); ПО́РЦІЯ (перев. про їжу); ДА́ЧА (корму для тварин на один раз). Ноги нили від ревматизму, і скільки не напував його фельдшер конячими дозами саліцилового натру, йому не легшало (З. Словник синонімів української мови
  9. порція — По́рція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. порція — Порція, -ції ж. 1) Водка, даваемая рабочимъ предъ обѣдомъ и ужиномъ; мѣра водки. Дає нам по сьомаку або по четвертаку та по три порції на день. О. 1861. XI. 115. 2) Рюмка, стаканчикъ для водки. Шух. І. 101. Ходімо ж по порції вип'ємо. Г. Барв. 427. ум. Словник української мови Грінченка