поряд

ПО́РЯД¹.

1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поруч.

Далеко за річкою блиснуло щось.. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (Коцюб., І, 1955, 349);

У кабінеті, коли зайшли, Галаган одразу ж важко опустився в таке ж, як і сам він, масивне сап’янове крісло і жестом запросив Діденка сісти поряд (Головко, II, 1957, 480);

Того дня Ніна поверталася додому разом з піонеркою Олею Козуб, яка жила в будинку поряд (Донч., V, 1957, 498);

// Безпосередньо один коло одного.

Бачим: по тихому морю два змії пливуть велетенські.. І, вигинаючись пружно, до берега поряд простують (Зеров, Вибр., 1966, 243);

Стільки кімнат поряд бачила я тільки в магістраті в нашому місті, але там кімнати були бодай нумеровані (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 43);

Її наздоганяє благенько одягнута Галина Шорохова, і вони тепер ідуть поряд (Шиян, Гроза… 1956, 51);

// В одному ряді, на одній лінії на однаковому рівні.

Вистрибували [хлопці] з саней, бігли поряд, борсалися в заметах, змагалися з кіньми на швидкість… (Сміл., Зустрічі, 1936, 216);

// у знач. присудк. сл.

Коли ти поряд, мені стає весело, коли твоя рука в моїй руці — мені нічого не страшно (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 3);

// перен. Разом, спільно, одночасно з ким-, чим-небудь.

В житті існує і негативне і позитивне поряд (Вітч., 8, 1958, 135).

2. у знач. прийм., з оруд. в. та прийм. з або з род. в. без прийм. Уживається при вказуванні на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь; біля, поруч, коло.

Юзя.. пішла поряд з Даркою, несміло-ніжно поглядаючи на неї, але мовчки (Л. Укр., III, 1952, 651);

Поряд із золотими ланами пшениці захвилюють, заграють райдугою нові технічні культури (Рильський, III, 1956, 27);

Лукії сьогодні чогось не співається, їй просто хочеться отак сидіти поряд з капітаном, слухати його тиху мову, відчувати тонкий запах парфумів, що йде від нього, — чи, може, це запах океану? (Гончар, Тронка, 1963, 157);

Артем у кобеняці йшов поряд саней, тримаючи віжки в руці (Головко, II, 1957, 639);

// тільки з оруд. в. та прийм. з. Уживається при вказуванні на суміжні або одночасні дії, а також на особи чи предмети, що перебувають у спільній або одночасній дії; разом, одночасно.

Поряд з піднесенням виробництва та матеріального добробуту нашого народу невпинно підвищується ідейна зрілість радянських трудівників, рівень їх свідомості і культури (Ком. Укр., 12, 1968, 40);

Поряд з соціалістичними державами за мир борються країни Азії, Африки, Латинської Америки, які визволилися від колоніального гніту (Резол. XXII з.., 1961, 9).

По́ряд з тим (з цим) — одночасно, разом з чим-небудь;

Ста́вити (поста́вити) по́ряд кого, що з ким — чим— вважати кого-, що-небудь рівноцінним, однаковим у якому-небудь відношенні з кимсь, чимсь;

Ста́ти (зайня́ти мі́сце) по́ряд з ким — чим — досягти рівня розвитку кого-, чого-небудь; стати рівним з кимсь, чимсь.

Ряд вистав за участю Затиркевич показав, що в її особі український театр придбав велику художню силу, цілком гідну зайняти почесне місце поряд з кращими діячами сцени (Минуле укр. театру, 1953, 62).

ПО́РЯД², у, ч., діал. Порядок, лад.

◊ Дава́ти по́ряд — те саме, що Дава́ти лад ( див. лад).

Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати і батькові, щоб було кому доглядати дітвору та давати поряд в хаті, довелося вдруге оженитися (Мирний, V, 1955, 309).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поряд — (один біля одного) поруч, попліч, пліч-о-пліч// під боком, під носом. Словник синонімів Полюги
  2. поряд — по́ряд 1 прийменник незмінювана словникова одиниця по́ряд 1 іменник чоловічого роду по́ряд 2 прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. поряд — див. ПОРУЧ. Словник синонімів Караванського
  4. поряд — див. близько Словник синонімів Вусика
  5. поряд — I 1》 присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поруч. || Безпосередньо один коло одного. || В одному ряді, на одній лінії, на однаковому рівні. || у знач. присудк. сл. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поряд — Поруч, обруч, опліч, попліч, побіч, обіч, обік, побік, біля, побіля Словник чужослів Павло Штепа
  7. поряд — ПО́РЯД¹. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поруч. Далеко за річкою блиснуло щось .. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (М. Словник української мови у 20 томах
  8. поряд — ПО́РУЧ (безпосередньо одне біля одного), ПО́РЯД, ПО́ПЛІЧ, ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ, ОПЛІЧ, О́БІЧ, О́БІК розм., ПО́БІЧ розм., ПО́БІК розм., ПІД БО́КОМ розм., ПІД НО́СОМ розм., О́БРУЧ розм., ПОБІ́ЛЯ розм., ПІ́ДСПІЛЬ діал. Словник синонімів української мови
  9. поряд — По́ряд з ким, з чим і кого, чого; прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)