поряд

ПО́РУЧ (безпосередньо одне біля одного), ПО́РЯД, ПО́ПЛІЧ, ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ, ОПЛІЧ, О́БІЧ, О́БІК розм., ПО́БІЧ розм., ПО́БІК розм., ПІД БО́КОМ розм., ПІД НО́СОМ розм., О́БРУЧ розм., ПОБІ́ЛЯ розм., ПІ́ДСПІЛЬ діал. Гризельда посадила поруч з собою Мавру, а проти себе її небогу Тодозю (І. Нечуй-Левицький); Я тихо йшов з тобою поряд. Юрби шумлива течія. За теплий твій, несмілий погляд Спасибі, радосте моя! (Т. Масенко); (Катря:) З тобою я в підзамче: я клялась, Що ні на крок не відступлю від тебе — І битися ми будем попліч вдвох, І умремо... (М. Старицький); Ось вони обидва стоять перед нами пліч-о-пліч (О. Довженко); І опліч пішли в полонинах, На сяйво одної мети, Два велетні, два двоєдиних По крові й по мові — брати! (С. Крижанівський); Обіч, за кілька кроків, — кузня. Двері були зачинені (А. Головко); До самої стежки, що круто спадала до Вужачої, вони йшли обік (Л. Юхвід); Сьогодні, коли перечитую ті розгублені пожовклі листочки, здається іноді, що не я те переживала, — здається — неначеб я йшла побіч — і гляділа на себе... (Уляна Кравченко); — Ти думаєш, — ..почала Галя, — ..легко мені дивитись на життя батькове побік з життям добрих людей? (Панас Мирний); Ставок недалечко, під боком у комуни (О. Донченко); (Карпо Карпович:) Чуже бачимо під лісом, свого не бачимо під носом (А. Крижанівський); Пійде обруч із паніматкою (П. Куліш); Гора, в ній нора з дверима, побіля товстий явір (М. Кропивницький); Кумова хата стоїть підспіль з моєю (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. бли́зько.

I. ПО́РЯД (в одному ряді, на одній лінії, на однаковому рівні), РЯ́ДОМ, РЯДКО́М, ВРЯД (УРЯ́Д), О́БРУЧ розм. рідше, СУ́СПІЛЬ розм., ПО́МІЖ діал.; ПО́КОТОМ (на землі, на підлозі). Серед назв музичних інструментів поряд з однослівними є багато складних (з журналу); Бійці присіли рядом, болгарським затяглися тютюном (І. Гончаренко); А коси — дзень... Чи то не коси? В зелені хвилі весла б'ють, І косарі, мов ті матроси, Рядком, веслуючи, пливуть... (М. Нагнибіда); Стахурський налив усім вина і виставив шклянки вряд (Ю. Смолич); Доми їхні стояли суспіль, і так вони вдвох товаришували, що водою не розіллєш (переклад М. Лукаша); У трьох дворах поміж вигинула скотина (Словник Б. Грінченка); У курені на помості сплять покотом чоловіки (А. Головко).

ПОРЯ́ДОК (стан, коли все робиться, виконується як слід, усі речі на своїх місцях, чисто прибрано тощо), ЛАД, УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ОРГАНІЗОВАНІСТЬ, ТОЛК розм., ПО́РЯД діал.; ДИСЦИПЛІ́НА (твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів певного колективу). Кого піймають на гарячому, одводять до міліції, а там розмова коротка: "За порушення громадського порядку і спокою — плати штраф" (А. Шиян); Ганна прибирала в кімнатах, давала лад у їдальні чи допомагала Нюсі подавати страви відпочиваючим (В. Козаченко); У нашому полку чортма толку (прислів'я); Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати і батькові, щоб було кому доглядати дітвору та давати поряд в хаті, довелося вдруге оженитися (Панас Мирний); Вважав (секретар) для себе обов'язком дотримуватись залізної дисципліни (А. Дімаров).

РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст. (спільними силами, об'єднаними зусиллями); ЗАОДНО́ (здійснюючи щось одностайно); ГУРТО́М, ГРОМА́ДОЮ, ГРОМА́ДНО діал., ЗАЄ́ДНО діал., ҐВА́ЛТОМ діал., ТЛУ́МОМ заст. (спільними силами, однією групою); ТОЛО́КОЮ (роблячи щось без оплати, лише за частування); ПО́РЯД, ПО́РУЧ, О́ПЛІЧ (перев. зі сл. бути, іти, виступати тощо); ДОКУ́ПИ, УКУ́ПУ (ВКУ́ПУ), ВОЄДИ́НО (в одно місце, в одно ціле); О́ПТОМ розм., ОГУ́ЛОМ розм., ГА́МУЗОМ розм. (усіх, усе). Хвала руці трудівника І розуму невтомі! Хай разом розум і рука Живуть у нашім домі! (М. Рильський); Чи є що краще, лучче в світі, Як укупі жити, З братом добрим добро певне Познать, не ділити? (Т. Шевченко); В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розвідачі поспіль з робітниками (М. Коцюбинський); На гумні Розбита скирта, свині в ній посполу З гусьми й качками рились (І. Франко); — Ні, війте, не так воно повинно бути... Не кожен за себе, а всі купно за волю вітчизни (Н. Рибак); Я придивлявся й оцінював людей, з якими мені доводилося спільно йти (Ю. Яновський); Ант сам послав його до княжої дружини, коли князь Ігор ішов на деревлян, сподівався, що повернеться Бразд і житиме з ними сукупно (С. Скляренко); Мали вони трьох хлопців, працювали скопом (С. Скляренко); І прикро, як ураз зі мною Стають, немовби теж до бою, А справді для пихи своєї З порожнім серцем фарисеї (М. Вороний); Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою (Марко Вовчок); — Старших зневажає ваша Леся. На мене сьогодні насипалася, ображала, базікою назвала. Заодно з Греком Генкою (А. Хижняк); Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали (Л. Глібов); Уже матір поховали Громадою люди (Т. Шевченко); Зі всіх сторін — від поля, з обох боків ліска — ступають люди громадно (І. Франко); — Що ж, — каже, — або живі будем, або заєдно загинем (Словник Б. Грінченка); Ховали (Тетяну) ґвалтом (С. Васильченко); Тлумом Сходяться (мандрівники) від кораблів і храм виповнюють благанням (М. Зеров); Андрій був трохи лінивий.., тілько любив він толокою робити в кумпанії (К. Гордієнко); Юзя перейняла їх коло хвіртки і пішла поряд з Даркою (Леся Українка); Шкаруба в садку, на лаві, побачив дівчину, підійшов і мовчки сів поруч (В. Собко); Марія часом допитливо поглядає на мене, ніяковіє і знов, понуривши погляд, іде опліч (О. Ільченко); Різнокольорові ліхтарики з'єдналися докупи, утворивши ніби повітряний ярус вогняних кавунів і динь (О. Досвітній); Дівчата кинули парубків, збились укупу (М. Коцюбинський); І вранішні зорі і доменні зорі Зливаються в небі моїм воєдино (Я. Шпорта); Він завше лаяв інородців, але на роздріб, а йому дуже хотілося лаяти їх оптом (В. Самійленко); Вчителеві нема як серця зірвати, то взяв та й шугнув усяку нечисть із села огулом (С. Васильченко).