1. Словник української мови в 11 томах

порід

ПО́РІ́Д, по́ро́ду, ч., діал. Пологи.

У Рифки родився син. Порід був дуже тяжкий (Фр., VIII, 1952, 391);

[Ізоген:] Під час породу, звісно, ллється кров і рветься крик (Л. Укр., III, 1952, 296);

Наближався порід — і думи о життю [про життя] відганяли думи о смерті (Хотк., II, 1966, 295).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порід — по́рі́д іменник чоловічого роду пологи діал. Орфографічний словник української мови
  2. порід — породу, ч., діал. Пологи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порід — ПО́РІ́Д, по́ро́ду, ч., діал. Пологи. У Рифки родився син. Порід був дуже тяжкий (І. Франко); [Ізоген:] Під час породу, звісно, ллється кров і рветься крик (Леся Українка); Наближався порід – і думи о життю [про життя] відганяли думи о смерті (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. порід — ПОЛО́ГИ (ПО́ЛОГ рідко) (фізіологічний процес виходу плода з тіла матері), РОДИ́НИ розм., РО́ДИ розм., рідше, ПО́РІ́Д діал., РО́ДИВО діал., ЗЛО́ГИ діал. Вона ще не зовсім видужала після важких пологів (З. Словник синонімів української мови