1. Словник української мови в 11 томах

порідшати

ПОРІ́ДШАТИ, ає, док.

1. Стати рідшим.

Порідшав трохи темний бір, І в полі світиться неначе (Щог., Поезії, 1958, 361);

Великий блискучий лоб, міцні білі зуби, русяве волосся, яке на маківці вже помітно порідшало, — це те, що впадало в око з першого погляду (Руд., Остання шабля, 1959, 88);

// Стати менш густим, щільним; трохи розвіятися (про туман, дим і т. ін.).

Далі і хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки (Кв.-Осн., II, 1956, 41).

2. Стати менш численним, зменшитися кількісно.

Лави Барабашевих прихильників чимало порідшали (Тулуб, Людолови, І, 1957, 474);

// Траплятися рідше, не так часто, як колись, як десь в іншому місці.

Але ось селища порідшали. Обабіч дороги залягли пасовиська (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 16);

Розриви снарядів у долині порідшали (Кучер, Чорноморці, 1956, 276);

// кого, чого, безос.

Порідшало людей і на Соборному майдані (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 126).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порідшати — порі́дшати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порідшати — -ає, док. 1》 Стати рідшим. || Стати менш густим, щільним; трохи розвіятися (про туман, дим і т. ін.). 2》 Стати менш численним, зменшитися кількісно. || Траплятися рідше, не так часто, як колись, як десь в іншому місці. || кого, чого, безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порідшати — ПОРІ́ДШАТИ, ає, док. 1. Стати рідшим. Порідшав трохи темний бір, І в полі світиться неначе (Я. Щоголів); Великий блискучий лоб, міцні білі зуби, русяве волосся, яке на маківці вже помітно порідшало, – це те, що впадало в око з першого погляду (М. Словник української мови у 20 томах
  4. порідшати — ПОРІДІ́ТИ (стати менш густим, щільним, численним), ПОРІ́ДШАТИ, ПРОРІДІ́ТИ, ЗРІДІ́ТИ, ПОРІДІ́ШАТИ розм., ЗРІ́ДНУТИ діал. — Недок.: ріді́ти, рі́дшати, рі́днути. Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом (П. Словник синонімів української мови
  5. порідшати — Порі́дшати, -дшаю, -дшаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. порідшати — Порідшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться рѣже, порѣдѣть. Порідшав, дуже порідшав ліс. Богод. у. Словник української мови Грінченка